«Щоб отримати дозвіл на шлюб з громадянином Євросоюзу, потрібно вивчити рідну мову нареченого і ... розкрити подробиці інтимного життя»

1. «В Україні я б ніколи не знайшла такого чоловіка, як Антоніо»
2. «Тільки на збір довідок для посольства йде два-чотири місяці»
3. «Обійти жорсткі вимоги можна, уклавши шлюб в Данії або в Чехії»

Піддаючи українок принизливим допитам в посольствах, розвинені держави успішно борються з припливом емігрантів. П'ятнадцять відсотків інтернаціональних пар, зіткнувшись з труднощами оформлення шлюбу, розпадаються

Останнім часом українці очолили список емігрантів в Євросоюз. За даними Єврокомісії, в 2011 році громадяни України отримали найбільшу кількість дозволів на проживання. В цей же період еміграційні служби зареєстрували 204 тисячі наших співгромадян, які офіційно влаштувалися в європейських країнах. Майже половина - жінки, які вступили в шлюб з іноземцями. На сьогоднішній день укладення шлюбу є найбільш реальним способом емігрувати до Євросоюзу, США та Канаду. Однак не все так просто. У посольствах нашим нареченим висувають жорсткі, а часом просто драконівські вимоги.

«В Україні я б ніколи не знайшла такого чоловіка, як Антоніо»

Колишня мешканка Дніпропетровська, а тепер мешканка провінції Кампанья в Італії Елеонора де Феліс познайомилася з нинішнім чоловіком на одному з островів у Карибському морі.

- Ми разом працювали на лайнері американської компанії «Princess Cruises», - говорить 30-річна Елеонора. - Антоніо виконував обов'язки головного інженера, а я була аніматором, розважала дітей. За освітою я перекладач з англійської та німецької мов. Для мене було великою удачею отримати роботу в одній з найбільших в світі компаній, що займається організацією морських подорожей. Лайнери «Princess Cruises» здійснюють круїзи в Карибському морі і в водах Мексиканської затоки, персоналу добре платять. Можна і світ подивитися, і гроші заробити.

Я провела на кораблі майже рік і жодного разу не зустрілася з Антоніо. Нічого дивного. На лайнері працюють півтори тисячі членів екіпажу. Плюс майже чотири тисячі пасажирів на кожен рейс. Одного разу наш лайнер причалив десь в Карибському морі. Пасажири і члени екіпажу зійшли на берег, щоб пройтися по місцевих магазинах - там їх сотні. Випадково я і Антоніо виявилися в одному магазині. Ми обидва придивлялися до нової моделі телефону, розговорилися. Коли з'ясувалося, що працюємо на одному кораблі, а познайомилися тут, в торговельній крамниці, сміялися від душі.

- О, Елеонора фантастична жінка! - каже, не стримуючи емоцій, 36-річний Антоніо. - Вона підкорила мене з першої хвилини розмови. Красива, розумна, весела - мрія будь-якого чоловіка. Я не міг упустити свій щасливий шанс.

- Антоніо почав доглядати за мною, - продовжує Елеонора. - Українські чоловіки абсолютно не вміють надавати жінкам знаки уваги. Ми не привчені до постійних компліментів, маленьким зворушливим подарункам, спробам уберегти нас від труднощів. Залицяння Антоніо були для мене чимось новим і дуже романтичним. Вперше в житті я відчула себе королевою. Ми вирішили бути разом. Укладали наші контракти так, щоб працювати на одному кораблі. Через рік Антоніо зробив мені пропозицію.

Я почала дізнаватися, що потрібно для оформлення шлюбу. Виявилося, щоб отримати «нула оста» (дозвіл на шлюб з італійцем), потрібно принести в посольство всього кілька документів: паспорт, свідоцтво про народження, завірене нотаріусом заяву про сімейний стан. Якщо наречена була заміжня, необхідно ще свідоцтво про розлучення. Однак при подачі документів в посольство повинен прийти і наречений. Ми з Антоніо прилетіли в Україну і без проблем отримали дозвіл на шлюб.

Весілля Елеонори і Антоніо відбулася влітку 2011 року в Дніпропетровську. Елеонора взяла прізвище чоловіка. У перекладі з італійського «Феліс» означає щастя. Дівчина хотіла, щоб Антоніо перебрався в Україну. Однак той заявив: «Ми будемо жити в Італії».

- Я не планувала емігрувати в Європу, - зізнається Елеонора. - Поїхала туди через чоловіка. Перший час хвилювалася: чи зможу жити на чужині? Проживши в Італії два роки, зрозуміла: тут я відчуваю себе як вдома. Мені подобаються місцеві порядки, звичаї, культура. Сім'я Антоніо прийняла мене немов рідну дочку. Нещодавно ми купили власний будинок на березі моря.

В Україні я б ніколи не знайшла такого чоловіка, як Антоніо. Італійці - зразкові сім'янини. Зараз я на останніх термінах вагітності. З дня на день чекаємо поповнення в родині. Антоніо і раніше працює головним інженером на лайнері. Додому приїжджає рідко, але ми кожен день спілкуємося по скайпу. Вчора я йому сказала: «Ось з'явиться первісток, візьмеш відпустку на шість місяців. Через рік хочу народити другу дитину ».

* «З моїм Антоніо я відчуваю себе королевою», - з гордістю каже Елеонора де Феліс (фото з сімейного альбому)

«Тільки на збір довідок для посольства йде два-чотири місяці»

- Елеонорі пощастило, що вона закохалася в громадянина Італії, - коментує адвокат Кирило Барашков. - Поняття сім'я для італійців є священним. Тому візові питання, пов'язані з сім'єю, вирішуються в посольстві легко і швидко. А ось якби обранцем Елеонори став громадянин Німеччини або Канади, довелося б їй чекати дозволу на одруження довгі місяці, а то й роки.

Кілька років тому Кирило Барашков вирішив розширити діяльність своєї юридичної фірми і почав займатися проблемами оформлення шлюбу з іноземцями. Малоперспективне, як думав спочатку юрист, напрямок несподівано стало основним і дуже прибутковим. Зараз в бюро щодня звертаються до десятка бажаючих вступити в шлюб з іноземними громадянами.

- Підготовка документів для «закордонного» шлюбу - процес тривалий і трудомісткий, - пояснює Кирило Барашков. - Зазвичай на збір різних довідок йде два-чотири місяці. Далеко не у всіх є можливість вистоювати черги в установах. Але це тільки частина проблеми. Якщо дівчина народилася, наприклад, на Камчатці, їй потрібно поїхати туди, щоб взяти дублікат свідоцтва про народження. Крім того, зібрані документи потрібно перевести на мову країни нареченого і запевнити апостилем (друк, що надає міжнародний статус внутрішнім документом. Зазвичай ставиться на перекладах. - Авт.). Як правило, клієнти дають мені довіреність, а я займаюся улагоджуванням проблем.

За моїми спостереженнями, найчастіше українки виходять заміж за жителів Італії, Португалії, Німеччини, Ізраїлю. На кількість шлюбів сильно впливає візовий режим між країнами. Наприклад, після скасування візи в Ізраїль українські жінки почали масово виходити заміж за громадян цієї держави. Однак і там є свої труднощі. На території Ізраїлю реєструють відносини тільки між євреями. Інтернаціональні пари змушені укладати шлюб в інших країнах.

Найменше клопоту, якщо жених з Італії або Польщі. У цьому випадку пара отримає дозвільні документи для шлюбу протягом місяця. Найбільш проблематичні країни - Канада, США, Великобританія, Франція, Іспанія та Німеччина. У посольствах США, Канади, Великобританії вимагають, щоб наречена висунула ціле досьє підтверджують відносини документів: спільні фотографії, роздруківки листів, розмов по скайпу, підтвердження бронювання готелів, якщо там проходив спільний відпочинок. Іноді вимагають навіть рахунки з ресторанів.

Крім цього, на співбесіді співробітники посольств будуть скрупульозно вивчати інтимну сторону життя пари. Наприклад, особистими подробицями дуже цікавляться в посольстві Іспанії в Україні. На моїй пам'яті було кілька випадків, коли женихи-іспанці (гаряча кров!) Кидалися з кулаками на надто цікавих інтерв'юерів.

Розлючених женихів можна зрозуміти. Подібні розпитування є грубим порушенням прав людини. У посольствах виправдовуються: мовляв, борються з фіктивними шлюбами. Але я думаю, що таким чином розвинені держави захищаються від припливу емігрантів. І досить успішно: приблизно п'ятнадцять відсотків пар, зіткнувшись з труднощами оформлення шлюбу, розпадаються.

«Обійти жорсткі вимоги можна, уклавши шлюб в Данії або в Чехії»

- У ряді країн вимагають, щоб наречена освоїла рідна мова нареченого, - продовжує Кирило Барашков. - Наприклад, в посольство Німеччини потрібно подати сертифікат про базову володіння німецькою мовою, виданий інститутом Гете в Україні. Ні купити, ні дістати, ні якимось іншим чином отримати цей документ, крім, як вивчивши мову, не вийде. Пару місяців назад в посольстві Франції в Україні ввели схоже вимога. Перед тим як отримати дозвіл на виїзд до нареченого, наречена повинна пройти співбесіду з консулом - французькою мовою. У посольстві Іспанії усну перевірку на знання іспанської мови практикують уже кілька років.

- Як можна обійти жорсткі вимоги до оформлення шлюбу в ряді європейських держав?

- Дуже часто пари реєструють відносини в Данії. За датськими законами, для укладення шлюбного союзу потрібно надати всього два документи - паспорт і свідоцтво про розлучення (або дати під присягою заяву про те, що не пов'язаний шлюбними узами). Вже на наступний день ви можете отримати свідоцтво про шлюб. Після апостилізації свідоцтво стає дійсним на території всіх країн Євросоюзу.

Однак в деяких державах влаштовують спеціальні перевірки для тих, хто зареєстрував відносини в Данії. У Німеччині новоспеченого подружжя розводять по різних кімнатах і задають питання типу: як ви називаєте один одного? Що ваш партнер п'є вранці? Чи знаєте ви напам'ять номер мобільного телефону чоловіка (дружини)? Назвіть імена всіх родичів чоловіка і так далі. Якщо відповіді чоловіка і дружини не збігаються, шлюб анулюють.

Крім Данії, без зайвих проблем можна розписатися в Чехії і на Кіпрі. Ці країни так і називають - шлюбними. Завдяки парам, які прибувають туди реєструвати відносини, в державну казну щорічно надходять десятки мільйонів євро.

До слова, Україна має всі шанси стати новою шлюбної країною. У нас діє безвізовий режим і лояльні до іноземців закони. Розвитку шлюбного туризму заважає один пункт Сімейного кодексу України: з моменту подачі заяви в РАГС і до самого весілля повинне пройти не менше місяця. Якби випробувальний термін скоротили до кількох днів, в нашу країну кинулися б тисячі шлюбних туристів.

- За вашими спостереженнями, українки виходять заміж по любові або ж просто використовують можливість виїхати з країни?

- Дев'яносто п'ять відсотків моїх клієнток укладають шлюби по любові. Що б не говорили про українок в Європі: мовляв, вони меркантильні і розважливі, це неправда. Наші жінки щирі, прихилисті, душевні. Я вже не кажу про те, що вони можуть зварити борщ, заштопати носки і, як правило, мають диплом про вищу освіту. Таких наречених на Заході вдень з вогнем не знайдеш. Після знайомства з українками у закордонних женихів нерідко «зносить дах». Тому більшість з них терпляче чекає дозволу на шлюб.

Читайте нас в Telegram-каналі , Facebook і Twitter