Полезные материалы

Федір Шпиг. Той самий Федя - український банківський геній і молочний король. ЧАСТИНА 2

Страхування з молочним присмаком

Під час розвитку банку «Престиж» Федір Шпиг і Олександр Деркач буквально за два тижні створили фінансово-промислову групу «Престиж Груп». До неї увійшло вищезазначене фінустанова, а також три страхові компанії «Еталон», «Еталон Життя», «Еталон Поліс» і молочні заводи. Так, коли колишні «комсомольці» жонглювали банками, вони не забували відкладати гроші на чорний день. Мільйонні кошти вони пустили на страховий і молочний бізнеси.

Страхові компанії. Першу страхову «Еталон» (ризикова) Шпиг створив в 1993 році. Її статутний капітал був 180 млн гривень.

Її статутний капітал був 180 млн гривень

Друга - «Еталон Поліс» (ризикова для юридичних осіб) з'явилася в 2001 році, зі статутним фондом - 118 млн гривень. Через 2 роки Шпиг і Деркач організували лайфову компанію «Еталон Життя», вклавши в неї 120 млн гривень. Ці три страхові компанії володіли 25% акцій «Авалю». Коли бізнесмени продавали дітище, то зберегли за собою право власності на компанії. Пізніше до «трійки» додалися СК «Пуск» і СК «Астра».

У 2006 році «комсомольці» зважилися на продаж однієї з СК. В руки голландської групи Fortis пішла «Еталон Життя» за 7,6 млн євро. Через кілька місяців Шпиг і Деркач розлучилися ще з трьома СК - «Пуск», «Астра» і «Еталон-Поліс». Акції цих компаній викупили інші акціонери і їх представники в наглядових радах. Тоді в страхових колах з'явилися чутки, що бізнесмени йдуть з великої арени. Але вони заявили, що продані компанії були технічними. Бізнесмени зробили ставку на СК «Еталон» і продовжили отримувати прибуток з неї. Це тривало недовго, Шпиг віддав компанію родині Якова Смолія. Однак SKELET-info чув про те, що «Еталоном» цікавився Петро Порошенко, який займав тоді пост секретаря РНБО, але Шпиг не погодився на його пропозицію.

«Молочний альянс». Будучи співвласниками банку «Аваль», Федір Шпиг і Олександр Деркач почали кредитувати великі молокопереробні заводи. Тоді для фінустанови робота з селом була стратегічним напрямком, в яке вклали 2,5 млрд. Гривень (більше 25% кредитного портфеля банку).

У 2001 році бізнесмени придбали одне з найбільших на той час виробництв -Яготінскій маслозавод. Далі в їх арсеналі з'явилися Золотоніський маслоробний комбінат і Городенківський сирзавод. Через рік Шпиг і Деркач створюють «Еталонмолпродукт», який забезпечував продажу продукції і контролював активи різнопланових підприємств. Однак він не став повноцінною керуючої компаній. У 2003 році бізнесмени відкривають ТД «Еталон», покликаний реалізувати продукцію на внутрішньому ринку. Структура дійсно змогла забезпечити відмінні продажу. На зароблені гроші «молочники» набувають два дрібних підприємства - Згуровський сирзавод та «Варва маслосирзавод». Через 2 роки вони роблять дуже велику угоду, приєднуючи до своїх підприємствам Пирятинський сирзавод, - одного з основних експортерів сиру в Росію. Після цього частка компанії на сирно-молочному ринку України склала 7%.

З якого моменту ТД «Еталон» отримав назву «Молочний альянс», сказати важко. Відзначимо, що про нову структуру дізналися тільки в 2006 році після продажу банку «Престиж». «Молочний альянс» відразу ж провернув оборудку з купівлі Баштанського сирзаводу (ТМ «Славія») і зайняв нішу в 10% на торговому ринку країни, вийшовши в безумовні лідери. Якщо говорити цифрами, то виручка «Молочного альянсу» в 1 півріччі 2006 року склала 63,62 млн доларів, а чистий прибуток - 3,61 млн доларів.

У 2008 році бізнесмени додають в свій арсенал ВАТ «Новоархангельський сирзавод» У 2008 році бізнесмени додають в свій арсенал ВАТ «Новоархангельський сирзавод». За неофіційними даними, за підприємство вони виклали 3 млн доларів. Тоді експерти припустили, що Шпиг і Деркач спеціально скуповують підприємства, щоб за традицією вигідно їх продати. Однак цього разу «молочники» розробили більш витончену схему: в 2010 році власником «Молочного альянсу» стала фірма з Нідерландів MilCo Holding NV Вона викупила 100% акцій. Але найцікавіше - кінцеві бенефіціари MilCo Holding NV в держреєстрі не вказані. Так що залишається тільки здогадуватися, кому продали молочний бізнес Шпиг і Деркач.

У 2010 році «Молочний альянс» став головним героєм скандалу. Центр Експертиз «Тест» в результаті лабораторних досліджень виявив в складі 9% -відсотковий сиру «Яготинський» 62,2% рослинного жиру. Яготинський маслозавод поспішив виправдатися, нібито, і обладнання у них немає, і офіційно для своєї продукції рослинних жирів вони не отримували. Справа розвитку не отримало і незабаром про це всі забули. А Федір Іванович далі продовжив розширювати свій молочний бізнес. У 2012 році на базі Яготинського маслозаводу він запустив завод дитячого харчування. Інвестиції в будівництво склали 150 млн гривень.

Плавуча заправка в яхт-клубі Прімател

Однак незалежні дослідження знову показали, що продукція «Молочного альянсу», м'яко кажучи, неякісна. Правда, торкнулося це не дитячого харчування. У 2013 році громадські організації «Верховенство права», Одеське регіональне відділення Національної спілки журналістів України, «Антикорупційне рух Півдня» за участю представника ДП «Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» перевірили молочні продукти. З'ясувалося, що в продукції Яготинського маслозаводу, вершковому маслі ТМ «Яготинське», присутній харчова добавка Е202 (сорбат калію). За традицією, справа затихло.

У 2016 році два підприємства «Молочного Альянсу» отримали дозвіл на експорт продукції в країни ЄС, а незадовго до цього торгова марка «Славія» отримала права на реалізацію в Китаї.

Політика, рейдерство і забудови

У 1998 році Федір Іванович, поки «Аваль» набирав потужність, пішов у велику політику і отримав свій перший мандат у фракції НДП. Також він став головою підкомітету з питань небанківських фінансових інститутів Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, а незабаром увійшов до складу Координаційної ради з питань внутрішньої політики. Через рік Шпиг змінив політичні «погляди» на групу «Трудова Україна».

У 2000 році Шпиг і ще 12 нардепів (в їх числі і Петро Порошенко від фракції СДПУ (о) входять до складу ради Нацбанку за призначенням президента Леоніда Кучми. Нікого не збентежило, що формально депутати не мали права керувати комерційними структурами. Однак, таким чином , Леонід Данилович заручився підтримкою банкірів перед прийдешніми парламентськими виборами 2002 року. Коли настав час «Х» фінансисти забули свої обіцянки. На виборах Федір Іванович йшов як самовисуванець по виборчому округу №210 в Чернігівській області. Пройшовши в парламен т, він почав стрибав з фракції у фракцію: «Єдина Україна», «Трудова Україна», «Народний Союз Наша Україна». У 2006 році його обрали в народні депутати від блоку «Наша Україна». За всю свою політичну діяльність Федір Іванович ні разу не виступав з трибуни і не подав жодного депутатського запиту. Мандат йому був необхідний для інших цілей: безкарного рейдерства і забудов.

У 2001 році сталася гучна історія, пов'язана зі спробою рейдерського захоплення Прилуцької панчішної фабрики. На підприємство зазіхнули «нові українці». Все почалося в 1996 році, коли колектив ВАТ «Прилуцька панчішна фабрика» на загальних зборах відсторонив від посади свого директора Сергія Чубатого, а на його місце обрав Миколи Чучука. Звільнений керівник за підтримки впливових людей звернувся до суду, і Феміда виявилася на його боці - Чубатому дозволили повернутися в директорське крісло. З судовим рішенням він зайшов на підприємство, а також заявив, що тепер частина акцій панчішної фабрики буде обміняна на акції сумнівною київської структури ТВО «Акцент», зареєстрованої в Печерській райдержадміністрації Києва. Працівники виявилися проти «повернення довіри» екс-директору, а також звинуватили в пособництві рейдерства тодішнього міського голови Прилук Миколи Бабія і губернатора Чернігівщини Миколи Бутка, призначеного президентом Кучмою. На думку громади, групу нечистих на руку очолював Федір Шпиг, якого називали «реальним господарем» Чернігівської області. Більш того, панчішна фабрика страхувалася в компанії Шпига «Еталон» і конфлікт розгорівся, коли закінчилися терміни дії поліса.

«Відзначився» Федір Іванович і в незаконних спорудах. У 2003 році одна з фірм «Прімател» отримала в довгострокову оренду 3,13 га землі в столичному парку Дружби народів під будівництво «водноспортивного комплексу». Загальна вартість цієї землі на той момент становила 28,1 млн гривень, а ринкова - 94 млн гривень. Комплекс, а точніше яхт-клуб з рестораном, швидко побудували, але несподівано з'ясувалося, що його господарі огородили прилеглу територію бетонним парканом, закривши вхід до річки. Більш того, без будь-якої реєстрації тут обладнали понтон і причал. Активісти з'ясували, що серед засновників фірми «Прімател» числиться Андрій Шпиг - син нашого героя.

Однак прокуратура помітила порушення тільки в 2013 році під час однієї з перевірки. Незважаючи на видимі факти, суд став на сторону «Прімател». Через три роки фірма знову потрапила в поле зору громадських об'єднань. Виявилося, яхт-клуб і ресторан працюють без очисних споруд, незаконно видобувають воду з артезіанських свердловин, а споруда причалу і бази для стоянки плавзасобів не реєструвалася. Через відсутність техніки безпеки в яхт-клубі вже стався летальний випадок - загинула людина. Але органи прокуратури не поспішають в розслідуванні даного факту. На додачу до всього, «Прімател» активно будує на орендованій території злітно-посадкову смугу, а також пустив на воду плавучу АЗС для заправки яхт, катерів і човнів.

Ще одна історія з незаконною будівництвом також тягнеться з 2003 року. Тоді Київрада віддала на Дніпровській набережній, 14 (Київ) ділянку площею 4,76 га (зокрема 1,17 га водної акваторії) підприємству з чудернацькою назвою Інформаційне агентство «Вільна Україна». Договір оренди був укладений на 25 років; цільове призначення землі: для будівництва, експлуатації та обслуговування культурно-оздоровчого центру з стоянкою для човнів. На березі дніпровських заток Берковщина і Княжий затон побудували магазини, ресторани і 8-ми поверховий паркінг. «Вільну Україну» заснували Федір Шпиг, його син Андрій і брат Олександр Федорович.

Чи не молоком єдиним

У 2007 році Шпиг вирішив спробувати свої сили в кінобізнесі. Федір Іванович і його син Андрій є співвласниками кінокомпанії «Тріумф», яка розвиває мережу кінотеатрів великого формату IMAX.

Дмитро Деркач і Андрій Шпиг

У 2008 році Федір Шпиг і Олександр Деркач створюють багатопрофільну часту клініку «Оберіг». Її генеральним директором і співвласником стає Віктор Рибчук, який вважається одним з «сірих кардиналів» вітчизняного фармацевтичного ринку.

В кінці 2009 року Шпиг-старший налагодив виробництво газобетонних конструкцій (контрольоване ним ТОВ «Орієнтир-БУДЕЛЕМЕНТ» ввело в експлуатацію завод в Броварах).

У 2016 році Федір Іванович інвестував 60 млн гривень в зерновий термінал на Новоодеському елеваторі в Миколаївській області.

Шпиг - постійний учасник різних рейтингів впливовості та спроможності. У 2006 році він увійшов до тридцятки найбагатших українців, складених експертами журналу Корреспондент. У 2011 році його статки оцінили в 372,6 мільйонів доларів - 48 місце в рейтингу 200 найбагатших людей України за версією Форбс. Також Федір Іванович - власник найдорожчого автопарку, який зареєстрований в реєстрі МВС. Шпигу належать два авто: Mercedes-Benz G 63 AMG (2012 року) і Mercedes-Benz GL 550 (2012 року). Зараз сумарна вартість цих автомобілів, за даними оголошень на профільних інтернет-ресурсах, складає 250 000 доларів.

-

Думаємо, що кредо від Федора Шпига звучить приблизно так: «Я знаю, як зробити гроші з повітря: вигідно вкласти і продати».

за матеріалами skelet-info.org